жадан

[jalla00]

+ + +

Така рання осінь із ремонтними роботами.
Прошаки на вокзалі вже в зимовому одязі.
Дактилічні рими – хиткі й розбовтані,
як останні вагони в ранковому потязі.

Чи могла ти влітку собі передбачити,
що будеш чекати на ці повідомлення?
Встає сонце, за містом, над дачами.
Прокидаються дачники – вічно утомлені.

Поспішають у справах, біжать заклопотані.
Всім хочеться любові і спокою.
Всі люблять потайки і мучаться потайки.
Сонце над містом, немов над затокою.

Ходять містяни зі скарбами і втратами.
Ходять кварталами – по-вересневому літніми.
І коли щось станеться, вона питатиме,
у неї для тебе знайдуться літери.

Ходять вулицями, наче пірсами.
Ми, - кажуть, - бачимо те, у що віримо.
Все вже зроблено, все написано.
Незворотньо і нерозбірливо.


https://www.facebook.com/share/p/2fBoFSwx3nSEvAmf/